Не лише рідкісноземельні метали. У чому суть угоди між Україною та США

Україна та США фактично випрацювали остаточний варіант угоди про корисні копалини. Він має попередній характер і торкається лише майбутніх ліцензій та розробок, а не поточного видобутку, невдовзі документ підпишуть обидві сторони.

РБК-Україна в матеріалі нижче розписало суть угоди, що передувало остаточному варіанту та чого очікувати далі.

Зміст 

• Що таке рідкісноземельні метали
• Як з’явилася ідея про “рідкісноземи”
• Угода про “рідкісноземи”: що розлютило Трампа
• Що буде у підсумковому документі
• Хто підпише документ

Що таке рідкісноземельні метали

До рідкісноземельних металів відносять групу хімічних елементів (скандій, ітрій та лантаноїди) з унікальними фізичним та хімічним властивостям. Примітно, що більшу частину видобутку рідкісноземельних металів контролює Китай.

Зокрема до таких металів належать лантаноїди (15 елементів: лантан, церій, празеодим, неодим, прометій, самарій, європій, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій, ітербій, лютецій). Серед них також скандій (Sc) та ітрій (Y), які мають подібні фізико-хімічні властивості.

Ці метали використовуються у високотехнологічних галузях: електроніці, військовій промисловості, авіакосмічній техніці, виробництві магнітів, акумуляторів, лазерів, оптичного скла тощо.

Україна має значний потенціал щодо рідкісноземельних металів. Зокрема основними родовищами та перспективними районами є Мазурівське родовище, селище Добровеличківка (Кіровоградська область), Український кристалічний щит, Донбас та Криворізький басейн, Приазовський залізорудний район. 

Загалом Україна володіє значними покладами рідкісних металів, а саме:

• Літій – близько третини від загальних підтверджених запасів у Європі, що становить приблизно 3% світових ресурсів.
• Графіт – входить до п’ятірки країн-лідерів за запасами.
• Титан – входить до десятки світових лідерів, а Стремигородське родовище в Житомирській області є одним із найбільших у світі.
• Уранові руди – Україна займає перше місце в Європі та 11-те у світі за їх запасами.

Крім того, на території країни виявлено значні поклади інших критично важливих ресурсів, зокрема марганцю, заліза, золота, свинцю, цинку, кобальту, нікелю, міді, цирконію тощо.

Україна вже тривалий час здійснює видобуток урану, титану та графіту, тоді як розробка літієвих родовищ поки що перебуває на етапі обговорення. Також є потреба у подальших геологічних дослідженнях для точнішої оцінки ресурсної бази.

Як з’явилася ідея про “рідкісноземи”

Ідея щодо угоди про “рідкісноземи” бере свій початок із плану перемоги президента Володимира Зеленського. Він нагадав, що в Україні зосереджені природні ресурси і, в тому числі, критично важливі метали ціною в трильйони доларів США.

Він наголосив, що поклади критичних ресурсів в Україні разом з глобально важливим потенціалом України у виробництві енергії та продовольства – є одними з ключових загарбницьких цілей Росії у війні.

“Україна пропонує США разом з визначеними партнерами, зокрема це Євросоюз, частиною якого Україна – буде, та з іншими партнерами у світі, – укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних в Україні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання відповідного економічного потенціалу. Це також – мир завдяки силі. Економічній силі”, – заявляв Зеленський, представляючи план перемоги. 

При цьому, як писало Financial Times, цей пункт був фактично розроблений для Трампа і мав його зацікавити. Що у підсумку і відбулося. Американський президент швидко підхопив цю тему, але почав просувати у максимально вигідній для себе площині. 

Зокрема він заявив, що США можуть продовжувати допомогу Україні в обмін на українські рідкісноземельні метали. Після чого він підписав указ про призначення Кіта Келлога спеціальним посланником з питань України та Росії, з яким питання “рідкісноземів” Київ у підсумку також обговорював. 

“Ми говоримо з ними (Україною і РФ, – ред.) просто зараз, ми працюємо над угодами, щоб у нас були гарантії та інші речі. Ми говоримо Україні, що у них є дійсно цінні рідкісноземельні метали”, – заявляв Трамп.

Після чого почалися розмови про укладення потенційної угоди між Україною та США. Трамп сказав, що хоче укласти з Києвом угоду, за якою Україна постачатиме Сполученим Штатам потрібні для електроніки рідкісноземельні мінерали в обмін на американську допомогу.

Натомість Зеленський заявляв, що Україна відкрита до американських інвестицій. Однак вона має містити справедливі умови та гарантії безпеки. 

Угода про “рідкісноземи”: що розлютило Трампа

Початкова угода, яку пропонували США, пропонувала розподілити доходи від видобутку українських корисних копалин у співвідношенні 50 на 50. Однак українська сторона відхилила такі умови. Як пояснив Зеленський, якби мова йшла про розподіл прибутків від корисних копалин, видобутих на територіях, які ще належить звільнити, зокрема за підтримки США та їхньої зброї, такий варіант Київ міг би розглянути.

Другий проектом американська сторона пропонувала Києву визнати борг у 500 мільярдів доларів від наданої допомоги та створити спеціальний фонд, який би перебував під повним контролем Вашингтона та наповнювався коштами від видобутку корисних копалин.

Оскільки щорічний прибуток України від користування надрами становить близько 2 мільярдів доларів, ці кошти мали б спрямовуватися до цього фонду. Президент України натомість заявив, що такі умови не можна вважати спільною інвестицією, оскільки Україна лише наповнювала б фонд, тоді як США користувалися б цими ресурсами.

Трамп у своїх різких заявах неодноразово стверджував, що бажає “відшкодувати” надану Україні допомогу, обсяг якої, за його словами, нібито становить “500 млрд доларів”. Згодом він цифру зменшив до 350.

Однак Зеленський відкинув такі звинувачення. Глава держави наголошував, що надана США допомога склала не 500, не 350 млрд доларів, а близько 100 млрд. Більше того він додав, що не збирається визнавати цю допомогу як “борг”, адже він домовився з тодішньою адміністрацією президента США Джо Байдена, що це була грантова допомога.

Зеленський також розповідав, що за другим варіантом угоди Вашингтон пропонував, щоб на кожен вкладений ними долар Україна повертала два, що означало б 100% прибутковість американських інвестицій. Зеленський висловив сумнів, чи можуть США отримувати такий рівень прибутку навіть на світовому ринку озброєнь, де вони є активним гравцем.

Крім того, під час пресконференції президент підкреслив, що жоден із запропонованих варіантів угоди не містив гарантій безпеки для України, на чому наполягав Київ. 

Такі заяви українського лідера розлютили Трампа і його адміністрацію. Він заявив, що “відродить угоду” та безпідставно назвав Зеленського “диктатором” із 4% рівнем підтримки українців, а також закликав до проведення виборів у країні, яка перебуває в умовах воєнного стану.

“Так, я думаю, що я відроджу цю угоду, знаєте, ми побачимо, що станеться, але я збираюся відродити  її, інакше він (Зеленський – ред.) буде не надто щасливий. І подивіться, настав час виборів”, – сказав Трамп. 

Злісні коментарі Трампа продовжувалися, оскільки 12 лютого 2025 року міністр фінансів США Скот Бессент привіз до Києва проєкт угоди про партнерство, але Зеленський не підписав цієї угоди.

Президент України пояснив, що документ не відповідав українським інтересам. Натомість у Білому домі назвали відмову Зеленського “недалекоглядною”. Обговорення між сторонами продовжувалися далі. 19 лютого до Києва прибув спецпредставник Трампа Кіт Келлог, з яким українська сторона також вела перемовини щодо цього питання та передала США нові пропозиції щодо угоди.

Позиція Зеленського щодо угоди зі США 

Зеленський, реагуючи на різкі коментарі Трампа сказав, що не ображається на слова американського колеги. Втім, він продовжував наголошувати, що Україні потрібні гарантії безпеки в документі, яких там немає. 

“Я не ображаюся на Трампа за його слова, ображався, аби був диктатором, а це не так… А слова, слова колись пройдуть. Може колись і щось хороше про мене скажуть. Чесно, важливо, що про мене думають українці”, – сказав президент України. 

Він пояснив, що угода підписується на рівні міністерств та зазначив, що не дозволив підписувати цю угоду, позаяк вона не відповідала українським інтересам.

“Мають бути саме інвестиції, і профіт від них можна розподіляти. І також мають бути гарантії безпеки. Цього поки немає”, – заявив президент.

Він неодноразово наголошував, що важливо захистити Україну, щоб “рідкісноземи” та інші копалини не дісталися росіянам безкоштовно і акцентував, що така угода буде вигідна як Україні, так і американським компаніям, які інвестують у видобування.

Пізніше, як дізналося РБК-Україна, під час телефонної розмови у президенти Зеленський та Трамп домовилися, що Україна допрацює проєкт меморандуму щодо партнерства і передасть його американській стороні, що у підсумку й відбулося. З того часу угода зазнала змін.

Що буде у підсумковому документі

Вчора низка західних ЗМІ, включно з авторитетним виданням Financial Times характеризували остаточний варіант угоди, якого дійшли сторони. Зокрема США відмовилися від вимог на 500 млрд доларів потенційного доходу від українських ресурсів.

Журналісти дізналися, що з угоди пропала первісна пропозиція адміністрації Трампа про створення інвестиційного фонду реконструкції, над якою США збережуть 100-відсотковий контроль.

Документ передбачає, що буде створено фонд, куди Україна відраховуватиме 50% майбутніх доходів від видобутку корисних копалин, а також нафти та газу. Фонд інвестуватиме у проекти в Україні.

При цьому діяльність фонду не поширюватиметься на ресурси, які вже надходять до державної скарбниці України, тобто він не торкнеться діяльності “Нафтогазу” та “Укрнафти”, найбільших українських виробників газу та нафти. Водночас ЗМІ звернули увагу, що в документі немає жодних згадок щодо гарантій безпеки з боку США, на яких спочатку наполягав Київ.

Financial Times в Україні наголошувало, що досягнута угода – це лише рамкова угода”. Сьогодні із поясненням в телеефір вийшов прем’єр України Денис Шмигаль, який пояснив, що угода дійсно має попередній характер.  

“Станом на сьогодні ця угода називається “Угодою про встановлення правил та умов інвестиційного фонду відбудови України”. І фактично це попередній договір, який передбачає юридичну дію. Це майбутнє створення інвестиційного фонду для відбудови України, де Україна та США на рівних будуть управляти цим фондом, наповнювати його”, – заявив Шмигаль.

Він пояснив, що ця угода напряму прив’язана до гарантій безпеки. Ні президент України, ні уряд України не будуть розглядати цю угоду і підписання у відриві від гарантій безпеки України. 

“Відповідно у цій попередній угоді пункт 10 власне і говорить про те, що ця угода про фонд становить невідємний елемент архітектори двосторонніх і багатосторонніх угод, а також конкретних кроків для встановлення тривалого миру, зміцнення економічно-безпекової стійкості і відображення цілей, визначених у преамбулі до цієї угоди. І уряд США підтримує зусилля України отримати гарантії безпеки для створення тривалого миру”, – розповів Шмигаль. 

Прем’єр повідомив, що угода вже підгтовлена. І сьогодні український уряд буде розглядати її текст та  уповноважувати міністрів для подальшого підписання. 

“Ця угода про майбутнє. Тобто про майбутні доходи. Внесок уряду України – це 50% усіх надходжень, отриманих від майбутньої монетизації всіх відповідних природно-ресурсних активів, які є у державній власності, а також відповідних об’єктів інфраструктури України”, – розповів Шмигаль. 

США також зі своєї сторони будуть робити відповідні внески. Даний фонд буде інвестувати ці кошти від України, від США в розвиток України, у відновлення, у безпеку. Фондом управлятимуть уряди України та США.

“Всі рішення будуть прийматися лише за рішенням обох учасників. Тобто нічого без України не може бути прийнято в діяльності цього фонду. І щоб уникнути сумнівів про такі майбутні джерела надходження, вони не включають теперішні джерела надходження, які не входять до складу загальних доходів бюджету України”, – акцентував Шмигаль. 

Таким чином, вже існуючі родовища, об’єкти, ліцензії, рента – не підлягають обговоренню при створенню цього фонду. Йдеться лише про майбутні ліцензії, майбутні розробки.

“Інфраструктура, яка використається для транспортування або логістики може використовуватися і існуюча імовірно, але це вже буде обговорено у майбутній угоді про інвестиційний фонд. Яку, до речі, ми маємо розпочати розробляти спільно з урядом США негайно після підписання ось цієї попередньої угоди”, – додав Шмигаль. 

Тобто ця угода носить попередній характер перед тим, як Україна почне вже конкретно із залученням міжнародних юристів так глибоко пропрацьовувати угоду про створення цього фонду.

Хто підпише документ

Напередодні ЗМІ писали, що документ щодо українських надр підпишуть глава МЗС України Сибіга та держсекретар США Рубіо. Мовляв, відбуватиметься це у Вашингонті за присутності прездентів Трампа та Зеленського. 

Таким чином, після того, як український уряд сьогодні уповноважить міністрів для підписання цієї попередньої угоди, а після делегації під час візиту до США, де будуть присутні представники уряду України, які матимуть повноваження підписати документ.  

“Після того як президенти Зеленський та Трамп домовляться про гарантії безпеки, домовляться про те, як ми прив’язуємо цю попередню угоду до гарантій безпеки від США для нашої держави в присутності президентів представник уряду підпише цей попередній договір”, – уточнив Шмигаль. 

Далі розпочнеться робота над імплементацією підходів до гарантій безпеки і над розробною конкретної угоди про створення спільного фонду.

Зазначимо, що Трамп ввечері вівторка Трамп підтвердив, що Зеленський збирається приїхати до Вашингтона “аби підписати угоду про рідкісноземельні метали та інші речі”.

“Я чув, що він приїде в п’ятницю. Звісно, мені це підходить, якщо він хоче. І він хотів би підписати її разом зі мною. І я розумію, що це велика справа, дуже велика справа”, – сказав Трамп.

Джерело РБК-Україна на питання про те, коли відбудеться візит Зеленського в США повідомило, що “йде підготовка до візиту”. Однак не надало подробиць.

Варто зауважити, що Зеленський раніше говорив про наміри особисто зустрітися з Трампом перед тим, як глава Білого дому зустрінеться із Путіним. Оскільки президент України хоче поговорити щодо врегулювання війни з американським лідером перед тим, як Трамп матиме зустріч з російським диктатором. Більше про можлвивий візит глави держави до Вашингнтона – в окремому матеріалі РБК-Україна. 

Під час підготовки матеріалу використовувалися публікації: Financial Times, Politico, Reuters, Axios, CNN, New York Times, а також заяви прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.