“Вішати лапшу на вуха” та “рідко, але мітко”: що не так з цими крилатими фразами і де помилка?

Чиста українська мова – це не лише грамотність, а й увага до деталей. Деякі фразеологізми, що прижилися в розмовній мові, містять суржик, але ми цього не помічаємо. Запам’ятайте, у яких фразах ми регулярно робимо помилки.

Які фразеологізми насправді є суржиком, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на Instagram мовознавиці Марії Словолюб.

Часто в повсякденному мовленні можна почути фразеологізми, що є дослівним перекладом із російської. Це результат тривалого мовного впливу та політики витіснення української під час існування СРСР.

Однак наша мова багата на виразні, образні звороти, тож варто уникати кальок і суржику, обираючи природні українські відповідники. 

Як зазначає мовознавиця Марія Словолюб, фразеологізми не слід перекладати буквально – важливо знайти доречний український варіант і використовувати саме його.

“Він рідко, але влучно вішає комусь лапшу на вуха” – знайома конструкція? Але як передати це українською? Вираз “рідко та мітко” не перекладається дослівно, тому краще обирати усталені українські відповідники. Тож не замилюємо очі один одному й дбаймо про чистоту мови”, – наголошує мовознавиця.

“Рідко та мітко” можна замінити такими виразами:

• хоч раз, та гаразд
• хоч уряди-годи, та влучно
• хоч раз, та попереду

Приклад з літератури:

“Любий Михайлику!.. не гнівайся, що так рідко пишу, але ж бачиш, – раз та гаразд” (Леся Українка).

“Вішати лапшу на вуха” має природний український відповідник – замилювати очі.

Приклад з літератури:

“Що впадало в око на цьому засіданні? По-перше. Ніякого прикрашування дійсності, ніякого замилювання очей” (Остап Вишня).

Вас може зацікавити:

• Коли говорять “річниця”, а коли – “роковини”
• Чому “доброго ранку” правильно, а “доброго дня” – мовна пастка
• 10 складних українських слів, які не можуть вимовити іноземці