Чи знаєте ви, які два найстаріших міста України? Їм понад 2300 років
1 min read
Україна сповнена давніх міст, історія яких сягає тисячоліть. Вони пережили прихід могутніх імперій, зміну правителів і розквіт цивілізацій, залишаючись важливими центрами культури та торгівлі.
РБК-Україна (проект Styler) розповідає про два найстаріших міста нашої країни, їхню історію та пам’ятки.
Білгород-Дністровський: місто, що пам’ятає античність
Білгород-Дністровський – справжня перлина Одеської області, яка почала своє існування ще у VI столітті до н.е. Тоді його заснували греки під назвою Тіра, і він швидко став важливим торговим та культурним центром Причорномор’я.
За свою довгу історію місто неодноразово переходило з рук у руки: його захоплювали римляни, візантійці, болгари, а потім османи, які перейменували його в Аккерман. У середньовіччі місто відігравало важливу роль у Молдавському князівстві, яке в XV столітті втратило його на користь Османської імперії.
Лише після російсько-турецьких війн XIX століття місто стало частиною Російської імперії, а згодом увійшло до складу України. Білгород-Дністровський не просто зберіг сліди своєї минулої слави, а й став місцем, де історія буквально відчувається в кожному камені.
Тут можна гуляти вузькими вуличками та уявляти, як місто виглядало сотні років тому, коли по ньому крокували грецькі філософи, турецькі воїни чи молдавські князі.
Аккерманська фортеця (фото: Вікіпедія)
Фортеця та інші пам’ятки Білгород-Дністровського
Головною окрасою міста є велична Аккерманська фортеця – одна з найстаріших і найбільших в Україні. Її почали будувати у XIII столітті, а завершили у XV столітті, і вона чудово збереглася до наших днів. Міцні кам’яні стіни та високі башти нагадують про часи, коли місто було важливим стратегічним пунктом на карті Європи.
Фортеця розташована просто на березі Дністровського лиману, що робить її не лише історично значущою, а й неймовірно мальовничою. Тут можна відчути дух середньовіччя, піднятися на вежу й уявити себе вартовим, що колись вдивлявся у горизонт у пошуках ворогів.
Крім фортеці, варто відвідати старовинну Вірменську церкву XIV століття, яка вражає своєю унікальною архітектурою.
Вірменська церква Успіння Богородиці 14 сторіччя (фото: Вікіпедія)
Кілія
Кілія – ще одне дивовижне місто Одещини, що має понад 2000 років історії. Його унікальне розташування на березі Дунаю зробило його важливим торговим центром ще в античні часи.
Відомо, що вже у X столітті це був потужний порт, через який проходили кораблі з Європи в Азію. Через свою стратегічну важливість Кілія часто ставала ареною запеклих битв між могутніми державами.
Місто перебувало під владою Київської Русі, Молдавського князівства, Османської імперії та Російської імперії, що залишило свій слід в архітектурі та культурі. У XV столітті молдавський господар Стефан III Великий боровся за Кілію з османами, і місто стало місцем кривавих битв. Османи зрештою утвердили тут свою владу, перетворивши Кілію на важливий порт своєї імперії.
Кілія напочатку 20 сторіччя (фото: Вікіпедія)
Скарби Кілії: від старовинних храмів до природних красот
Однією з найбільш цінних пам’яток Кілії є церква Святого Миколая – одна з найстаріших православних церков України. Її збудували у XV столітті, і вона чудово збереглася, ставши справжнім символом міста.
Цікаво, що церква майже повністю заглиблена у землю – так її захищали від руйнувань під час частих воєн. Цей унікальний архітектурний об’єкт є справжнім вікном у минуле, де можна відчути дух давніх часів. Крім того, у Кілії збереглися залишки середньовічної фортеці, яка колись охороняла місто від ворожих нападів.
Не можна не згадати й про чарівні краєвиди Дунаю – прогулянка його берегами відкриє неймовірні пейзажі та можливість побачити унікальну природу регіону.
Старовинне єврейське кладовище у Кілії (фото: Вікіпедія)
Вас може зацікавити
- 5 найкрасивіших місць в Україні, з яких варто почати туристичний сезон
- 7 надзвичайно розкішних курортів світу, куди мріють попасти зірки та мільйонери
- 5 найромантичніших міст Європи, які створені для зізнань у коханні
При написанні матеріалу використовувалися наступні джерела: сайти та видання Trip.com, “Етнохата”, Вікіпедія.