Чому “доброго ранку” правильно, а “доброго дня” – мовна пастка? Запам’ятайте, щоб не помилятися

Щоденні привітання українською теж можна сказати з помилкою. Наприклад, фраза “доброго дня” стала звичною для багатьох, але чи справді вона є правильною з погляду української граматики?

Чому “доброго ранку” відповідає нормам української мови, а “доброго дня” – ні, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на пояснення професора Олександра Пономаріва у блозі на BBC Україна.

Вітання супроводжують нас щодня – на роботі, вдома, у спілкуванні з друзями чи незнайомцями. Українська мова багата на різні форми привітання, і їхній вибір залежить від часу доби, ситуації та рівня офіційності.

Як вітатися правильно

Зранку:

“Доброго ранку!” – найуживаніше ранкове вітання.

Упродовж дня:

“Добрий день!” – головне вітання на денний час.

“Як ся маєте?” – формальніший варіант, що поєднує привітання та запитання про справи.

 Увечері:

“Добрий вечір!” – стандартне вечірнє привітання.

“На добраніч!” – використовують перед сном.

Інші варіанти:

“Привіт!” – розмовний варіант для друзів та знайомих.

“Слава Україні!” – патріотичне привітання, популярне після Революції Гідності.

“Героям слава!” – традиційна відповідь на “Слава Україні!”.

Вітання, яких варто уникати

“Доброго дня!” – калька з російської, яка не відповідає нормам української мови.

“Здоровенькі були!” – архаїчне вітання, яке нині майже не використовується.

Регіональні особливості

У деяких частинах України традиційно вітаються словами “Слава Ісу!”, на що відповідають “Слава на віки Богу!”.

Цікаво, що в деяких мовах немає окремого привітання для ранку. Наприклад, у Польщі та Греції від світанку до вечора кажуть “добрий день”, а після заходу сонця – “добрий вечір”.

Вас може зацікавити:

• Як українською правильно називати “соус” та “котлети” і чому ці слова не підходять
• Чому “підсніжник” – це не “пролісок” та що варто знати про ці весняні квіти
• 10 складних українських слів, які не можуть вимовити іноземці