До дня народження Шевченка: які українські слова вигадав поет та їхнє значення

Відзначаючи день народження Тараса Шевченка, ми згадуємо не лише його геніальну поезію, а й мовну революцію, яку він започаткував. Поет увів у широкий вжиток такі слова, як “високочолий”, “вогняний”, “мордуватися”, “почимчикувати” та “фортеця” – неологізми, які сьогодні є невід’ємною частиною української літературної спадщини.

Яке значення мають ці слова і як вони вплинули на формування сучасної української мови, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler).

9 березня – день народження Тараса Григоровича Шевченка У цей день варто згадати його унікальний внесок в розвиток української мови. Сам Шевченко не тільки залишив поетичний спадок, а й створив ряд авторських неологізмів, які й досі звучать у кожному кутку нашої літературної традиції.

Основні винаходи Шевченка:

“Високочолий”

Це слово вперше з’явилося у поемі “Катерина” Воно символізує шляхетність, гордість та велич, що відображає внутрішню красу людини. У прямому значенні – людина, яка має високе чоло.

Попід горою, яром, долом,

Мов ті діди високочолі,

Дуби з гетьманщини стоять

“Вогняний”

Слово передає палаючу енергію, пристрасність і дух невгамовності. Воно стало символом сили та запалу, що характеризують не тільки поета, а й український народ. У прямому значенні – той, що запалює або те, що запалює, гарячий, пекучий.

“Мордуватися”

Цей яскравий неологізм додає мові живості, відображаючи легкість сприйняття життєвих труднощів і здатність посміятися навіть у найскладніших обставинах. У прямому значенні – зазнавати труднощів, фізичних або моральних страждань.

“Почимчикувати”

Синонім до слова “піти”

“Почимчикуємо спочивати”, “Набралася молодиця глечиків чимало, та з хутора й почимчикувала”.

“Фортеця”

Використовуючи це слово, Шевченко підкреслював непохитність та стійкість українського народу у боротьбі за волю та незалежність. У прямому значенні – укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, гарнізоном, озброєнням і запасами або надійний захист, опора, твердиня.

Також авторству Шевченка належать такі слова як “передмова” та “післямова”, “крутоберегий”, “ясноокий”, “хитрошитий”.

Однак є слова Тараса Григоровича, які у маси не пішли:

Недвига – інертна людина

Одина – самотність

Зрище – публічний огляд, сором

Крім власне Шевченка, варто зазначити, що українські письменники й інші класики, такі як Михайло Старицький, Іван Франко, Леся Українка та ін., також зробили вагомий внесок у збагачення нашої мови.

Наприклад, Михайло Старицький подарував сучасне значення слову “мрія”, що стало символом невичерпного прагнення до кращого майбутнього. Олена Пчілка ввела в обіг слово “мистецтво”, перетворивши його на важливий культурний символ.

Таким чином, творчість Тараса Шевченка та його сучасників не лише прикрасила українську літературу, а й сформувала мовну ідентичність, яка є фундаментом для національної свідомості. 

Їхні мовні винаходи надихають нас до самовираження, до прагнення до краси й волі, нагадуючи, що мова – це не просто засіб спілкування, а справжня зброя, здатна змінити світ.

Вас може зацікавити:

• Жінки Тараса Шевченка – у кого був закоханий українській поет протягом життя
• Цікаві та невідомі факти про Варфоломія Шевченка – брата Кобзаря
• Не тільки геніальний поет, а й художник – 5 найвідоміших картин Тараса Шевченка

Під час написання матеріалу використані джерела: Тлумачний словник української мови, Dovidka.biz, Litopys.org.ua, СУМ.