На межі допустимого. Як Україна пройшла зиму з мінімальним запасом газу

1 min read

Зміст

  • Чому могли бути проблеми з газом
  • Де брати газ і скільки його потрібно Україні
  • Нова схема забезпечення газом

До офіційного завершення опалювального сезону в Україні залишилося близько місяця, але вже зараз можна говорити, що ОЗП країна пройде без гострих проблем із газом. У лютневий пік холодів дефіциту газу не виникло, відключень електроенергії для населення не було. Обмеження застосовувалися наприкінці лютого і продовжилися в березні лише для промисловості та бізнесу.

У березні істотного зниження температури не очікується. За прогнозами синоптиків, невелике похолодання може бути тільки наприкінці місяця. “Уже можна сказати, що опалювальний сезон ми пройшли і газу вистачить усім”, – сказав виданню співрозмовник в уряді.

Чому могли бути проблеми з газом

У нинішній опалювальний сезон Україна увійшла з 7,7 млрд кубометрами активного газу, який можна використовувати, і 4,7 млрд кубометрів “буферного” – це мінімальний недоторканний запас. У сумі це на 0,8 млрд кубометрів менше, ніж планували. Взимку для опалення та виробництва електроенергії насамперед використовують газ поточного видобутку. На додаток – піднімають зі сховищ та імпортують.

У лютому після атак росіян на газову інфраструктуру, обсяг видобутку скоротився на 40% і зараз він поступово відновлюється. Для забезпечення потреб на тлі посилення холодів збільшився відбір газу в сховищах. Пік припав на 2 лютого – тоді зі сховищ було піднято 76 млн кубометрів, при тому, що в січні з ПСГ щодоби піднімали 40-60 млн кубометрів.

За місяць запаси активного газу скоротилися більш ніж удвічі. На 1 березня в ПСГ його залишилося 1,5 млрд, при тому, що 1 лютого було 3,35 млрд кубометрів. Рівень заповненості сховищ з 11,19% скоротився до 5,19%. На 3 березня заповненысть була вже 4,89%, що становить 1,46 млрд кубометрів.

Темпи відбору газу з ПСГ у лютому дійсно великі, але їхній показник можна порівняти з іншими зимовими місяцями, вважає аналітик консалтингової компанії ExPro Consulting Михайло Свищо. “За моїми підрахунками, в лютому зі сховищ було відібрано 1,8 млрд куб. Приміром, у січні відбір склав 1,5 млрд куб м, у грудні – 1,8 млрд куб м.”, – заявив він у коментарі РБК-Україна.

За оцінкою Свищо, через похолодання споживання газу зросло більш ніж на 25% порівняно з лютим минулого року. “Для покриття цих потреб зросли обсяги відбору газу зі сховищ, тому що видобуток газу був помітно нижчим, ніж у попередні місяці. І саме через збільшене споживання і втрати видобутку довелося додатково залучати імпорт газу в лютому (500 млн куб. м)”, – зазначив експерт.

Обсягів, що залишилися, вважає він, буде достатньо для завершення нинішнього опалювального сезону. “Уже з початку березня обсяги відбору знижуються – до 45 млн куб м на добу. Думаю, поступово відбір скорочуватиметься, і до початку лютого в сховищах буде 0,5 млрд куб м активного газу”, – зазначив Свищо.

Але якби не імпорт, то у сховищах вже не лалишилося б активного газу. Україні довелося б використовувати “буферний”, а такого в історії України ще не було. “Дуже складно сказати, наскільки ризиковано було б використовувати “буферний” газ. У нас ніколи такої ситуації не було – цей газ завжди був як недоторканний запас”, – сказав співрозмовник видання, який має досвід роботи в системі газопостачання.

Імпорт зараз справді рятує ситуацію і дає змогу знизити темпи відбору газу.

В останню декаду лютого закупівля газу в ЄС збільшилася до 60% – імпорт становив 22,14 – 26,38 млн кубометрів на добу. З 1 березня, коли почалося потепління, імпорт скоротився до 15,4 млн кубометрів і останні дні тримається на такому ж рівні.

Темпи відбору газу теж скоротилися – якщо 12 лютого з ПСГ підняли понад 76 млн кубометрів, то з 1 березня поступово відбір знизився до 45 млн.

Газу, що залишився в ПСГ, вважає Свищо, вистачить для завершення нинішнього опалювального сезону. “Думаю, поступово відбір буде скорочуватися і до початку квітня в сховищах залишиться 0,5 млрд куб м активного газу”, – зазначив Свищо. Фактично це буде історичний мінімум запасів активного газу, який залишається на так званий “перехідний період” на наступний опалювальний сезон.

Де брати газ і скільки його потрібно Україні

Через малі залишки газу, його імпорт буде йти безперервно. Зазвичай імпорт починали влітку, коли світовий попит на газ знижувався і ціна падала. “Зараз імпорт іде і він триватиме і після завершення опалювального сезону. Газ буде закачуватися в ПСГ”, – сказав виданню співрозмовник, знайомий із підготовкою стратегії імпорту газу.

Раніше міністр енергетики Герман Галущенко говорив, що протягом року Україні потрібно буде імпортувати 1 млрд кубометрів. Але за останніми даними, обсяг необхідного імпорту може бути в рази більшим – багато що залежить від обстрілів об’єктів газовидобутку. “Нам потрібно буде імпортувати більше 3 млрд кубометрів. Краще нехай його буде більше”, – сказав співрозмовник.

Зниження цін газу в Європі влітку поточного року не очікується. У сховищах ЄС запаси газу теж мінімальні за останні кілька років. Вони вже менше 40%, повідомляє Reuters. Попит не газ зростатиме, відповідно, влітку він сильно не подешевшає. Крім того, в 3 і 4 кварталі ціна газу знову піде в ріст.

Але в України немає грошей на імпорт – їх доводиться шукати у донорів. Норвегія пообіцяла виділити 380 млн євро на закупівлю газу і відновлення електромереж. Але цього недостатньо.

Нова схема забезпечення газом України, Угорщини, Словаччини та Молдови

За інформацією РБК-Україна, в ЄС зараз розглядається механізм, який, дозволить вирішити питання забезпечення газом не тільки України, і інших країн. Насамперед, йдеться про Угорщину, Словаччину та Молдову. У цих країнах витрати на закупівлю газу збільшилися після припинення його транзиту через Україну з 1 січня 2025 року. Газ вони зараз отримують транзитом через кілька країн, зокрема, через Болгарію, Румунію Транспортні витрати на доставку доволі високі.

У Єврокомісії зараз розглядають варіант закачування газу в сховища України для того, щоб потім можна було використовувати в ціх 4-х країнах, включно з Україною. За інформацією джерел видання, йдеться про 10 млрд кубометрів, 1 млрд з яких може бути для потреб Молдови, решту обсягу може бути розподілено між Україною, Словаччиною та Угорщиною. Це може бути будь-який газ, зокрема й американський LNG. Варто нагадати, що 2022 і 2023 року в ЄС уже обговорювали можливість централізованої закупівлі газу, щоб знизити залежність від російських енергоносіїв.

Оплачувати газ у такому разі Україна зможе за рахунок коштів програми Ukraine Facility. Цей варіант опрацьовується.

Паралельно обговорюють можливість зниження тарифів на транзит у деяких країнах ЄС, через який газ іде в Угорщину і Словаччину.

“У Європі дуже в цьому зацікавлені – така схема зніме багато запитань, які Єврокомісії ставлять словаки з приводу збільшення вартості газу після припинення транзиту через Україну”, – сказав співрозмовник видання, знайомий з обговоренням питання.

Водночас, за інформацією видання, у контексті підготовки рішення про нову схему забезпечення газом, Україна може розглянути питання про зниження своїх тарифів, зокрема на вхід/вихід газу до ГТС і на його зберігання.

Щодо безпеки зберігання газу в українських ПСГ, які періодично піддаються обстрілам, то є думка, що якщо газ у них буде призначений для Угорщини та Словаччини, ризики атак на ПСГ знизяться.

Директор енергетичних програм “Центру Разумкова” Володимир Омельченко вважає ідею із закачуванням газу в ПСГ України цікавою і корисною, але мало реалістичною. Він сумнівається, що Угорщина і Словаччина зрештою погодяться на такий варіант, якщо не отримають згоди від Росії. “Я думаю вони продовжать наполягати на відновленні транзиту через Україну російського газу. Якщо Кремль їм не дозволить, то вони не погодяться ні на який інший варіант”, – зазначив він у коментарі РБК-Україна.

У будь-якому разі, головним завданням для України після опалювального періоду буде підготовка до наступної зими. Для цього доведеться шукати кошти на імпорт. У цьому контексті радує те, що в уряді є розуміння необхідності накопичити газу про запас, щоб наступної зими не доводити ситуацію до крайності.

About The Author