Тюнінг для кожного: чому занижують і ліфтують автомобілі

Певно, вам не раз траплялись на очі дуже низькі чи навпаки надмірно підняті над землею машини. Для чого це робиться, і чи варто так робити – читайте у матеріалі.

Про сенс радикальної зміни дорожнього просвіту автомобіля читайте в матеріалі РБК-Україна.

Певно, для початку треба нагадати, що значне змінення кліренсу (дорожнього просвіту) автомобіля підпадає під поняття тюнінгу. Який за Законом України “Про дорожній рух” і за Правилами дорожнього руху України (зокрема, п. 31.4), якщо не оформлювати його юридично, вважається незаконним. І, м’яко кажучи, сумнівним з точки зору безпеки, адже зміна геометрії ходової частини тягне за собою зміни в керованості транспортного засобу. Але сьогодні наша розмова про інше.

Високо над дорогою

Якщо взяти до уваги стан вітчизняних шляхів, то автомобілі, високо піднесені над дорогою, мають сенс: так менше ризик, що машина вступить в небажаний контакт з асфальтом, грунтом чи камінням. Ліфтування (так називають процес причетні до нього професіонали) досягається різними шляхами, складність яких залежить від бажаної висоти машини над дорогою.

А ще власники легкових автомобілів нарощують кліренс для збільшення вантажопідйомності – збільшений хід коліс вгору-вниз дозволяє розмістити в кузові більше багажу. Проте, з інженерної точки зору це не можна вважати збільшенням вантажопідйомності, оскільки на більшу повну масу не розраховані інші системи машини.

В технічному плані роботи для підвищення кліренсу не дуже складні. Тим більше що для більшості популярних моделей є промислового випуску комплекти деталей: товсті проставки під пружини, різного роду “домики” для зміщення точок кріплення амортизаторів. Часто для підняття машини над дорогою раціоналізатори беруть пружини від інших, більш важких моделей –  більшої жорсткості і довжини.

Нижче, ще нижче!

Коли йдеться про автомобілі фабричного виробництва, менший кліренс ми бачимо на моделях із спортивним характером. Відповідно, деякі власники звичайних машин прагнуть надати їм більшої спортивності, “всадовивши” їх ближче до землі. Найчастіше ефект буває суто візуальний, але це вже тема для іншої статті.

Заниження кліренсу на перший погляд зробити доволі просто: тюнери вкорочують пружини підвіски на 1,5 – 3,0 вітки, в залежності від конструкції ходової і рішучості власника. Але ця нескладна операція тягне за собою цілий перелік інших: модернізуються дрібні деталі типу гумових відбійників підвіски, проставок пружин тощо. Іноді на цьому фоні виникає потреба у заміні амортизаторів на короткоходні, або як варіант – перенесення точок  кріплення штатних. Сюди ж іноді треба додати цілий список не менш масштабних робіт – підігнуті крила, підрізані колісні арки, перебудований вихлоп… Але, як то кажуть, своя охота гірша від неволі – коли водієві дуже хочеться, ніхто не заборонить йому опустити машину аж до самого асфальту.

Коротко

Вдосконалення приватного автомобіля – справа дуже особиста, майже лірична, і ми не можемо виступати тут з якимись порадами. Хіба що дозволимо собі одне запитання: чи не варто замість клопоту з ліфтуванням чи заниженням наявного авто придбати іншу машину – відповідного класу? Яка від природи має такий кліренс, як вам хочеться? Скажімо, низьке спорткупе чи високий кросовер-позашляховик? Як мінімум, це буде більш безпечно з точки зору керованості на дорозі.

При підготовці статті були використані матеріали AutoBild та Autocentre.

Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, чого не можна робити на машині з автоматом.