Сім років тюрми за поїздку до сина-сироти? Через що переслідують мера Ірпеня
– Я маю 13-річний досвід роботи у сфері кримінальної юстиції. Раніше я був прокурором, зараз адвокат, працював у різних резонансних справах. Але настільки відвертого фабрикування справи, настільки відвертих спроб підігнати те, що не є злочином, під злочин, я не бачив ніколи, – каже адвокат Miller Law Firm Ілля Воробйов про справу, яку зараз веде.
Захистити свого клієнта – головна мета будь-якого адвоката. Тому, якщо сліпо приймати на віру їхні твердження про підсудних, в’язниці стояли б порожніми.
Однак якщо простежити за тим, що відбувається цими днями навколо мера Ірпеня Олександра Маркушина, до слів його захисника починаєш ставитися з меншим скептицизмом.
У п’ятницю 24 січня Печерський райсуд Києва відправив Маркушина під варту до 22 березня, призначивши заставу в сумі 30,2 мільйона гривень. За три дні суд відсторонив міського голову від посади до тієї ж дати.
Підставою для таких суворих заходів став виїзд мера за кордон на шість днів. Маркушин – вдівець і батько-одинак. З початком повномасштабного вторгнення він відправив свого півторарічного сина до Італії, а сам залишився у рідному місті. У серпні 2022 року, коли дитині виповнилося два роки, Маркушин виїхав за кордон за створеною для волонтерів системою “Шлях”. Відсвяткував день народження сина й повернувся в Україну, як він стверджує, із двома дронами, що передав військовим.
Минуло два роки, й через цю поїздку меру висунули кримінальне обвинувачення й заарештували.
Маркушин називає свій арешт політичним переслідуванням, за яким стоїть Володимир Карплюк – колишній міський голова Ірпеня, лідер партії “Нові обличчя” та забудовник Київської області. Той, своєю чергою, запевняє, що “не замовляв” Маркушина і має стосунок до справи тільки як свідок.
Кримінальне переслідування мера Ірпеня викликає суспільний інтерес з кількох причин. Тут і питання використання правоохоронної та судової систем для боротьби з політичними й бізнесовими опонентами. І актуальна для Києва та області проблема надмірної багатоповерхової забудови. І, нарешті, це один із яскравих прикладів тиску на місцеве самоврядування та послаблення ролі місцевих громад.
А ще це історія про люту ворожнечу колишніх друзів, сміливі рішення, ухвалені в складний момент, та інтриги, яким могли б позаздрити сценаристи політичних серіалів.
[BANNER5]
Справа Маркушина
Отже, в серпні 2022 року міський голова Ірпеня взяв відпустку та виїхав з країни як волонтер за системою “Шлях”.
Тепер через це Олександру Маркушину інкримінують незаконне переправлення осіб через державний кордон, вчинене з використанням службового становища (ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України). За це йому загрожує від п’яти до семи років ув’язнення та позбавлення права протягом кількох років обіймати певні посади.
Чому Маркушин вирішив виїжджати як волонтер, якщо він батько-одинак, що виховує неповнолітнього сина?
Сторона обвинувачення пояснила це в суді тим, що хоча в серпні 2022 року Маркушин і міг отримати відстрочку від призову, однак статус батька-одинака не дозволяв йому перетинати кордон.
Статус це дозволяв – так стверджує сторона захисту і посилається на відповідне пояснення Держприкордонслужби, опубліковане ще в березні 2022 року. А те, що Маркушин виїхав на інших підставах, він сам пояснює тим, що планував повернутися до України з дронами для військових. Щоб запобігти можливим проблемам на митниці із декларуванням недешевих БПЛА, він і вирушив за кордон як волонтер.
Адвокат Воробйов впевнений: те, в чому звинувачують Маркушина – це адміністративна відповідальність, а не кримінальна. Стаття 204-1 Кодексу про адміністративні правопорушення про незаконний перетин держкордону передбачає штраф або адмінарешт до 15 діб. А зараз, виходить, мера звинувачують у тому, що він переправив через кордон самого себе.
– В матеріалах клопотання 255 аркушів, ми кожен документ дослідили. Жоден із цих доказів не свідчить про те, що пан Олександр хоч колись організовував чиєсь незаконне переправлення через державний кордон, – обурюється Воробйов.
– В підозрі немає жодного прізвища людини, яку він там нібито переправляв. Немає! Тобто мова йде виключно про те, що він виїхав у серпні 2022 року на шість днів за кордон. І вони вважають це організацією незаконного переправлення особи через державний кордон. Це повнесенька маячня!
Зі свого боку обвинувачення робить акцент на тому, що Маркушина немає в реєстрі волонтерів, хоча він виїхав як волонтер. Так само й жодних гуманітарних вантажів при поверненні в Україну він не декларував.
Захист зауважує, що в серпні 2022-го не існувало належної процедури обліку ввезення гуманітарної допомоги та обов’язку декларувати таку допомогу. Як і вимоги перебувати в реєстрі для перетину кордону як волонтер.
[BANNER1]
Щоб детальніше висвітлити позицію обвинувачення, “Українська правда” звернулася по коментарі до прокуратури Києва, яка здійснює процесуальне керівництво у справі та представляє сторону обвинувачення в суді.
“Зважаючи на публічні заяви сторони захисту про “політичні переслідування підозрюваного”, “кампанію з його дискредитації” і тому подібне, вважаємо за доцільне на стадії досудового розслідування утриматись від публічних коментарів щодо деталей кримінального провадження з метою мінімізації підстав для подібних звинувачень у бік сторони обвинувачення”, – відповіли в прокуратурі.
Серед інших претензій адвокатів Маркушина: надмірна сума застави. Йдеться про 30,2 мільйона гривень за правопорушення, в якому ні держава, ні приватні особи не зазнали жодних збитків.
Свіжі приклади для порівняння.
У січні Вищий антикорупційний суд відпустив під заставу в 33,3 мільйона гривень колишнього держсекретаря Міністерства внутрішніх справ, якого підозрюють у розкраданні мільйонних коштів.
Або також у січні під заставу в 30,2 мільйона гривень із СІЗО вийшов ексголова Західного апеляційного господарського суду, якого підозрюють у вимаганні в підприємця одного мільйона доларів за ухвалення потрібних рішень.
В обох випадках ідеться про помітно суворіші звинувачення, ніж в ірпінського голови.
– Що такого страшного зробив Маркушин, щоб взяти його під варту з такою шаленою заставою та відсторонити від займаної посади? – запитує Воробйов.
В Київській міській прокуратурі зазначають, що пропонуючи розмір застави, враховували майновий стан підозрюваного та офіційно задекларовані ним активи.
Розгляд справи Маркушина веде суддя Печерського райсуду Світлана Гречана, відома тим, що в 2022 році зняла арешт із будівлі ТРЦ Ocean Plaza в Києві (цей актив пов’язували з другом Путіна – Аркадієм Ротенбергом), а в 2023 закрила справу ексзаступника керівника ОП Кирила Тимошенка. Адвокати спробували заявити відвід Гречаній, підозрюючи її в упередженому ставленні до справи, але отримали відмову.
[UPCLUB]
Причини переслідування
Якщо мер Ірпеня вважає своє переслідування неправомірним, як він пояснює його першопричину?
Бенефіціаром свого затримання і відсторонення Олександр Маркушин називає Володимира Карплюка, який був мером Ірпеня в 2014–2018 роках. Мовляв, нинішній арешт – це єдина можливість усунути міського голову з посади напередодні критично важливої сесії Ірпінської міськради, де мали розглядати питання по забудовах Карплюка.
Одне з цих питань: оренда землі під будівництво “Центрального ринку” – Маркушин називає його незаконним.
– Друге – стосується ЖК “River Port”, зведеного ТОВ “Відважних” (компанія Карплюка – УП) із використанням підроблених документів. Суд вже заборонив будівництво другої черги ЖК, а через два місяці завершується оренда земельної ділянки під першою чергою – три багатоповерхові свічки. Скасування оренди повернуло би у громаду 1 гектар землі оздоровчого призначення. І стало б першим прецедентом знесення об’єктів самочинного будівництва, зведених на незаконно оформленій землі, – пояснює Маркушин у коментарі УП.
На сайті житлового комплексу вказується, що комплекс на 450 квартир мають здати в експлуатацію цього року. І рекламуючи його, підкреслюють родзинку – розташування біля озера.
Володимир Карплюк пояснення мера називає маніпуляціями. За його словами, питання ринку виносити на сесію не планували. А от “River Port”, визнає, збиралися.
– Сам Маркушин двічі чи тричі, я вже не пам’ятаю, підписував договори продовження оренди цього об’єкту, – коментує Карплюк УП. – Це земельна ділянка, яка в оренді з 2006 року. Він чотири роки поспіль сприяв його будівництву, дочекався, поки виросли 16-поверхівки, підписав технічні умови на водоканалізацію, містобудівні умови і обмеження. А тепер йому після цього всього прийшла думка, що це не так?
Тож як сталося, що міська влада звернула увагу на ці забудови тільки тепер? Для відповіді на це питання нам доведеться зануритися в минуле.
[BANNER2]
Історія двох друзів
Олександр Маркушин і Володимир Карплюк познайомилися не пізніше 2014 року – перший на той момент був депутатом Ірпінської міськради від “Удару”, а другого обрали на позачергових виборах міським головою Ірпеня. Вже за рік, у 2015-му, Маркушин заходить у переобрану міську раду як депутат карплюковської партії “Нові обличчя”.
В 2018-му Карплюк, який на ту мить уже засвітився в кількох кримінальних справах, вирішив скласти повноваження і натомість балотуватися в парламент. До 2019 року виконуючою обов’язки міського голови була секретарка міськради Анастасія Попсуй, а Маркушин значився першим віцемером.
На парламентських виборах Карплюк не зміг отримати мандат і недоторканність – жителі Київщини тоді повсюдно віддавали перевагу “слугам народу”.
– Далі Карплюк, вже навчений гірким досвідом, розуміє: навіщо йому знов йти на мера Ірпеня, щоб йому потім клепали нові підозри? – каже голова громадської ініціативи “Голка” Ірина Федорів, яка роками веде активну громадську діяльність на Київщині. – Схема змінюється. Він вирішує: нехай головою буде Маркушин. Мовляв, він буде рукою, яка підписує, а мене не будуть чіпати підозрами. Я балотуюсь у міськраду першим номером партії “Нові обличчя”, а потім відмовлюсь від мандату.
В 2020 році Маркушину вдається перемогти на виборах мера від “Нових облич”, а сама партія заводить найбільшу фракцію в міськраду. У стосунках між Маркушиним й Карплюком – все добре.
А потім настає повномасштабне вторгнення. Маркушин, який народився в Ірпені, залишається відстоювати місто.
28 березня 2022 року він першим повідомляє про звільнення Ірпеня “від московської нечисті”. Пізніше Маркушин розповідає, як росіяни розстрілювали людей, а потім їхали по тілах танками, і як після звільнення міста довелось збирати останки лопатами.
– Після цього все змінилося. Тобто мер дуже сильно змінив ставлення до тих, хто був поруч і захищав місто, і кого поруч не було, – каже УП депутат Ірпінської міськради від “Голосу” Тарас В’язовченко, натякаючи, що поруч не було Карплюка.
В середині 2022 року між колишнім і нинішнім мерами Ірпеня ще зберігалися добрі стосунки. Найяскравіше це ілюструє той факт, що на те саме святкування дня народження сина в Італії Маркушин запросив і Карплюка. Той вже перебував за кордоном, виїхавши так само через систему “Шлях”. А тепер Карплюк виступає одним зі свідків у справі Маркушина.
[BANNER3]
У квітні 2024 року суперечки між однопартійцями вийшли в публічний простір. Олександр Маркушин заявив, що виходить із партії “Нові обличчя”. І скоро зазіхнув на святе: генплан міста, оновлений у 2018 році. Документ був ухвалений тоді без належних громадських обговорень та виписаний на користь забудовників.
За словами Маркушина, генплан передбачає велику кількість багатоповерхових новобудов без належної інфраструктури та з перевантаженням комунікацій.
– За цим генпланом фактично всі ресурси міста, а саме земля, мережі, вода тощо передавались забудовникам. Натомість місто отримувало нових мешканців та численні комунальні проблеми, переповнені садки та школи, перевантажену транспортну інфраструктуру, екологічні проблеми. Забудовники не сплачували ані податки, ані пайові внески за збудоване житло, – каже він УП.
Тепер Ірпінська міська рада визнає, що генплан ухвалений із порушеннями, та хоче скасувати його у суді.
– У Карплюка вся схема забудов під нього підв’язана, – стверджує Ірина Федорів. – Для нього це означає програти все.
Що ж відбулося між Карплюком та Маркушиним, що один почав зазіхати на інтереси іншого? Кожна зі сторін цей розрив відносин пояснює по-своєму.
Карплюк заявляє, що в 2024-му році, коли знов відкрилися декларації чиновників, його вразило, що співробітникам міської ради платили величезні кошти. І нібито з’ясувалося, що частину цих грошей вони мали повертати керівництву в кеші. Тоді його партія попросила мера відзвітуватися з цього приводу, а той натомість вийшов із “Нових облич”.
У Маркушина інше пояснення. За його словами, після звільнення Ірпеня мерія думала лише про відновлення міста й допомогу людям, а Карплюк – про повернення до своїх схем. І коли він почав висувати вимоги до роботи міської ради, це призвело до конфлікту.
Ірина Федорів бачить джерела цього протистояння в тому, що залишившись у місті для його захисту, Маркушин відчув свою суб’єктність. І коли Карплюк повернувся з-за кордону і, як у старі часи, почав нарізати мерові завдання, той збунтувався.
Найромантичніше пояснення змін у поведінці міського голови пропонує депутат В’язовченко: він вважає, що в Маркушина прокинулася совість.
***
Правопорушення, в якому звинувачують Маркушина, інкримінування йому кримінальної, а не адміністративної статті, малозрозуміле відсторонення від посади – все це наштовхує на підозри щодо організованого переслідування мера.
Адвокати Маркушина оскаржують рішення суду щодо свого підзахисного в апеляції.
Сам мер встиг відсторонити від посади на час службового розслідування секретаря міськради Анжелу Макеєву, яка в цьому конфлікті перебуває на боці його опонента. Таким чином Маркушин намагається завадити Макеєвій ухвалювати рішення в статусі в.о. міського голови.
Проте Макеєва підписала розпорядження про скликання в понеділок, 3 лютого, позачергової сесії міської ради. На порядку денному: бюджет на 2025 рік, обговорення програм соціальної підтримки та розвитку і пункт під назвою “Різне”.
Якщо Маркушин зможе вийти з-за ґрат, можна не сумніватися, що він спробує цим скандалом посилити свій політичний капітал. Якщо ж отримає вирок, це стане одним із численних ударів по місцевому самоврядуванню в Україні.
[BANNER4]
Переслідування Маркушина вписується в низку інших випадків із головами громад, на які центральна влада воліє не реагувати. Можливо, найгучніший із них – це історія з мером Чернігова Владиславом Атрошенком, якого суд позбавив посади на рік за те, що той доручив своєму водієві вивезти за кордон автомобіль дружини.
Після арешту Маркушина Асоціація міст України звернулась до президента Зеленського з відкритим листом, у якому заявила про тиск на органи місцевого самоврядування. І навела три приклади “порушення законодавства, процедур і справедливості” з боку правоохоронців та суддів проти голів невеликих громад лише за один місяць 2025 року.
А за три дні після цього звернення голова Асоціації міст, мер Києва Віталій Кличко заявив про тиск правоохоронців вже на київську міську владу.
– Це дуже серйозний виклик, – каже Ірина Федорів. – У нас кілька сотень громад без голів. А мери балансують Банкову завжди. Це розтяжка, яка мінімалізує авторитаризм. І зараз їх перебивають по одному. Нема потенціалу в мерів, щоб стати спина до спини і відгавкатися.
Рустем Халілов, УП
